Журек ауруы. Кан тамырлары неге бiтеледi?
Деген сұраққа мына сайтта жауап берілген екен:
http://www.proza.ru/2009/03/23/580
Адал да, арам да тубінде аныкталады. Олардын ортасында шубалі нарселер бар. Коп адамдар муны білмейді. Кімде-кім шубалі нарселерден сактанса, дінді де, абыройын да таза сактай алады. Егер шопан койларын уландырып, орісте олтірген болса, отары улы шоп жеп койганы. Мынаны есте устау керек. Арбір патшанын тиым салган нарселерін білген секілді, Алла тагала тиым салган харам нарселердін де бар екенін білген жон. Адам денесінде бір кесек ет бар, егер ол сау болса барлык денен сау болганы, егер ауру болса барлык денен ауырганы. Біліп койыныз: ол – журек. Пайгамбарымыз Мухаммед (с.г.с.)
– Кан тамырлары неге бітеледі?
– Букілалемдік денсаулык сактау уйымынын дайегі бойынша, адамдардын басым болігі журек-кан тамыры ауруларынан оледі екен. Олі тамактар кан тамырларын бітеп тастайды. Кан тамырларын тоздыру ушін де талай уакыт отуі кажет. Буган узак уакыт темекінін, арактын, аса майлы тамактардын асерлері жатады. Тагы бір себеп дене кимылынын аздыгы.
Журек ауруы бірден жабыспайды. Кан тамырларын тоздыру ушін де талай уакыттын отуі кажет. Буган узак уакыт темекінін, арактын, аса майлы тамактын (ар турлі еттер, жумыртка, сут тагамдары) асерлері керек. Тагы бір себеп дене кимылынын аздыгы.
Кан тамырынын тозуы жар басына жиі акеледі, бірак курбандык осы катерді айкын сезінбейді. Адам озінін кан тамырларынын 50 пайызы бітеліп калганын тіпті сезбей де калады. Тіпті білгір мамандардын оздері де, казіргі зерттеу адістерін колданып кауіпті еш нарсе таба алмауы мумкін.
Кан тамырларын бітеп тастайтын зат – холестерин немесе как. Бітелу біртіндеп басталады, кан тамырларынын іші жінішкере беріп, журектін булшык еттерін жумыс істететін молшерде каннын куйылуын камтамасыз ете алмайды.
Кан тамырлары тіпті жінішкере бастаганда, журек пен кан кысымынын ауруы белгі бере бастайды. Кан тамырларынын бузылуы жас шагынан басталып, біртіндеп тозып бітеледі. Сонан сон, алдекім танертен озінін кунделікті куйбеніне кіріскенде, кенеттен козі карауытып, журегі кысып оліп кетеді. Олмей калган жагдайда, омірлік кембагал болып калады.
Озіннін кан тамырларыннын тазалыгын, баска заттармен ластанбауын туракты турде тексеріп отыруын керек, айтпесе журегін кысуы мумкін. Калыпты тагам да тамырларга как тургызып, бейнетке ушыратады. Адамдардын копшілігі, катерге ушырамай, озінін кан тамырларынын жагдайын білмейді. Ауру кыспаганша, олар оздерінін жаман адеттерінен арылмайды жане озінін калыпты тамагын жей береді.
Бурыннан белгілі жайды кайталауга руксат етініз. Сіздін жасыныз бул сіздін кан тамырларыныздын жагдайы. Есінізде болсын, копшілік жагдайда кан тамырларынын бітелуі жас куніннен басталып, молшері 55-ке келгенде журек-кан тамырлары ауруына акеп тірейді.
Журек-кан тамырларынын ауруын емдейтін адіс – дуркін-дуркін ашыгу. Бул – алдын алу шарасы. Ашыгу дегеніміз – ішкі тазалау. Ол біздін кан тамырларымыз киналмай журекті коректендіріп туру ушін онын тазалыгын сактауына жардемдеседі. Тамырлардын жуйесі аркылы, кан коректік заттармен барлык агзаны камтамасыз етеді.
Агзадагы кан айналу туракты жане біркелкі болуы керек. Егер кан айналымы агзанын бір болігінде бір сатке токтап калса, онда алапат соккы аламыз. Егер бул коздін айналасында болса, сокырлыкка ушырататын кан куйылады. Букіл агзаны богетсіз коректендіру ушін, тамырлар таза болуы керек.
Казір таза, иілгіш, серіппелі кан тамырлары бар 70...80 тіпті 90 жаска келген еркек, айелдерді сирек болса да табуга болады. Жастары улгайгандыктарына карамай, олар жас, себебі олардын кан тамырлары козгалгыш, серіппелі, тозбаган. Егер осы адамдардын агзалары улардан таза, денсаулыктары жаксы болса, неге оларга алі талай жылдар омір сурмеске?
Біз айтамыз, адам картайып бара жатыр деп, бул бір нарсені гана білдіреді, ол озінін кан тамырларын сактау ушін калай тамактану, калай омір суру керектігін білмейді. Кан тамырлары, кашан озінін міндетін дурыс аткармай бузылганда, адамнын денесінін боліктеріне кан дурыс бармагандыктан, адамдар аурушан, умытшак, алсіз болады. Олар біртіндеп оледі, себебі онын денесі мен миына кан дурыс бармайды.
Біз ашыккан уакытта, букіл омірлік куш агзанын ішкі тазалыгын жане кан тамырларын тазалауга жумсалады. Міне, 7-10-20-40 таулік узбей ашыканнан кейін букіл дене женілдеп, акыл ушкырланып, есте сактау кабілеті артады жане дене кимылына деген зор кулшыныс пайда болады.
Біз дуркін-дуркін ашыгып, дурыс тамактану багдарламасы аркылы кан тамырларын тазалап, оз журегіміздін омірін узартуымыз кажет. Егер денсаулык ушін айкаста женімпаз болгымыз келсе, озіміздін кан тамырларымызды омірдін кілті деп санауымыз керек.
Кунде майлы ет жей берсеніз, сіз оз агзанызда уларды шогырландыра бересіз. Есеп айырысуга тура келеді. Агза майды аз гана тілейді, біз майлы тамакты кунделікті коп колданамыз, соны журек-кан тамырлары ауруына акеп согады.
Сырт алпетіне карасан сау сиякты корінетін, танертен ет, жумыртка, картофель, кілегей, кофе ішетін коптеген ер, айелдерді білеміз. Сыртынан сау сиякты корінетін осы адамдардын журек ауруынын курбаны болып, біреулері молага, енді біреулері омірлік кембагал болып калгандарын да білеміз. Сіз оз агзаныздын физиологиясын білмегендіктен, осылай тамактану керек деп ойлайсыз. Тамак ішу – лаззатанудан да теренірек ілім.
Ашыгудын тагы бір касиеті – кан кысымынызды калыпка тусіреді. Сіздін тамырларыныздагы кан кысымнын жогарлап не томен тусуі – кан тамырларынын кабыргасында куралатын простогландин гормонынын денгейіне тікелей тауелді.
Осы гормоны дурыс куралмаган адам: кан кысымынын не томендігінен, не жогарлылыгынан запа шегіп, касірет тартады. Кан кысымы секірмелі болады. Егер кан кысымы жогары болса – инсульт не инфарктка жиі ушырайды.
Пенде болганнан кейін адам ашуланбай, ренжімей тура алмайды. Осы кезде кан тамырлары тарылып, каннын уюы артады, натижесінде кан кысымы котеріліп, кан тамырынын бір жеріне кан уйып калып, кішкентай туйіршік (тромб) пайда болады.
Осы уйыган каннын туйіршігі, кан агысымен тамырларды аралап жылжи береді. Егер тамыр тарылып, жінішкеріп кетсе, онда осы кан туйіршігі кептеліп калып, осы мандагы тін корексіз калады. Осы уйыган кан туйіршігі журек тамырына кептелсе – адам инфаркт, ал ми кан тамырына кептелсе – инсульт алады.
Ашыгудын ушінші касиеті – каннын уюын томендетеді, адам жуйке соккысын алган кезде, каннын туйіршіктеніп уюын болгызбайды.
Енді бір касиеті – бауырдагы жасаушаларды калпына келтіреді. Бунын касиеті тагы мунымен токтап калмайды. Коптеген адамдардын 40...60 жастын аралыгында кандарындагы кант молшері котеріліп кетіп – сусамыр (кант диабеті) ауруынын екінші туріне шалдыгады. Не себепті?
Себебі, ултабар безі (поджелудочная железа) жылдар бойы тозады. Егер де сіздін отініз дурыс болмаса немесе сылып алынып тасталса, онда ултабар жиі запа шегеді. Ол канытты ыдырататын нашар инсулин боледі.
Каныттын кан курамында кобеюі тамырды жінішкертіп жібереді жане барлык тамыршактардагы кан айналымы бузылады. Тамыр мен тамыршактар тарылганнан кейін кан толык бармайды.
Сусамырмен (ауыргандар – каныттын коптігінен емес, тамыр кысылып, тарылганнан оледі. Кан тубіне дейін бармагандыктан гангрена (суйектін шіруі) пайда болады, сонан сон дарігер ол адамнын аягын кесіп тастайды.
Кан козге бармайды – коздін коруі нашарлайды. Кан буйректерге бармайды – буйрек кысады, бауырга бара алмайды – бауыр бузылады. Журекті нашар камтамасыз етеді – журегі кысып о дуниеге кетеді. Осы наукастардын кан кысымы жогары болып, жиі сукарангы сокыр болады.
Ашыгу – инсулин курамын калпына келтіреді.
Осынын аркасында сусамыр ауруынын (сахарный диабед) алдын алады. Сусамырдын екінші турімен ауыргандарды ашыгу емдейді, жазады. Себебі ашыгу кан айналысын жаксартып, канытты жане инсулинді калпына келтіретіндіктен кандай болмасын сусамыр ауруына таптырмайтын дауа, шипа.
Ашыгудын тагы бір касиеті – асказандагы запыраннын кышкылдылыгын калпына келтіруі. Сондай-ак буын-буындагы шогіп калган туздарды ерітеді.
Коп касиеттерінін тагы біреуі – оттегі, куыктагы, буйректегі тастардын еруіне ыкпал жасайды, біртіндеп ерітіп жібереді.
Тас калай байланады? Кальций – фосфор кышкылымен косылганда – фосфат пайда болады. Шавел кышкылымен – оксалат, амин кышкылы (мочевой) – урат, запыран кышкылымен (желчной) – холат куралады. Ашыккан кезде осы кальций мен кышкылдардын озара байланысын узеді.
Осынын натижесінде тас біртіндеп еріп, білінбей жогалады. Сіздін отініздегі тас 30 жыл бойы біртіндеп пайда болды, сондыктан да осы жумыр тасты еріту ушін де уакыт керек. Сабыр сактаныз, шыданыз, кей кездерде бірнеше айлар кажет.
Біреулерге отіндегі тасты ультродауысты зенбірекшемен усатып, талкандап жіберген тиімді болып корінеді. Біракта тас буйректе орналаскан гой! Сіздін буйрегініздін курылымы оте назік. Натижесінде буйрегініздін алкам-салкамы шыгып кетуі мумкін.
Осындай операциядан кейін 3 таулік бойы кан сиетін боласыз. Ал егер тас он жак буйректе болса, соккы бауырга тиеді. Ал бауыр деген улбіреп тур гой! Сізге осы буйрекпен, бауырмен алі талай жыл омір суруге тура келеді. Операцияга бармастан бурын ойланыныз, толганыныз... Оларды соккыга салманыз.
Тура осы жагдай – отінізде. Егер хирург оны сылып тастаса, запыран туракты турде ултабарга тусе береді. Сусамырга шалдыккыныз келе ме? Онда операцияга барыныз.
Унемі запыраннын куйылуынан запа шеккен ултабар, калыпты инсулин болуден бас тартады. Себебі, Сіз отініздегі тастан тез кутылуга асыктыныз, ол аз болса – отінізден де айырылдыныз. Казіргі уакытта осы отініздегі тастан бейнетсіз кутылудын жолы – ашыгуды узбей устау.
Ашыгу тек кана тасынызды гана ерітіп коймайды, баска мушелерінізді де калпына келтіре береді. Тас жок болса онын алдын алады. Буган кейінірек кенінен токтала кетеміз.
Будан баска, ашыгу ултабардын ферменттік кызметін жаксартып, запыраннын асерін кушейтеді.
Натижесінде асказан тамакты женіл корытады. Бул тамакты комагайналып артык жеп койган кезде тамаша комектеседі.
Ашыгу – радиоактивті элементтерді катты тіндерінізден, суйектерінізден керемет шыгарады. Осыны біздін еліміздегі атом полигонынан зардан шеккен Карагандыдагы Егіндібулак ауданынын, Шыгыс Казакстандагы: Семей каласында, Жана-Семей, Абай, Аксуат, Аякоз аудандарынын, Батыс Казакстанда жане уран ондіретін Кызылорда, Шымкент облыстарында т.б. аймактарда туратын кандастарымыздын білуі шарт. Шамасы келсе, букіл казак баласы – ашыгуды дуркін-дуркін устап, тамакты шактап ішсе, нур устіне нур болар еді!
Ашыгу – кызуды керемет тусіреді. Асіресе сабилер мен жас балаларга, себебі оларга аспирин ішуге болмайды.
Ашыгу – тініміздегі суйыктын (лимф) айналысын жаксарту ушін кажет. Бул таніміздегі суйыктардын агынын кушейтеді. Осынын есебінен ар жасаушамызды шаятын суйык (лимфа) оны тамаша тазалайды, жуады, агзамыздагы барлык тіндерді (ткань) коректендіреді. Ашыгу жасаушалардагы артык кокыр-сокырды тазалагандыктан оттегі жаксы барып, дурыс коректенеді.
Ашыгудын тагы бір касиеті – кеудесіне какырык толып калган демікпе наукас (астма) дурыс тыныс ала алмай киналады, осыны аштык тазалайды, какырык тусіреді, кеудесі тазаланады.
Сондай-ак ашыгу – коксауларга (туберкулез) оте пайдалы.
Біз буны ашыгу деп атаганымызбен, негізінде бул адамнын озін-озі емдейтін Жаратушы берген гажайып куралы. Байкап ашыгу кажет. Калай болса солай ашыгуга болмайды. Дарігердін айтканын немесе осы кітапта жазылган нускау бойынша гана ашыгу керек.
